Всі стадії травлення

11

Неподалік від нашого будинку є ресторанчик, в який ми з чоловіком дуже любимо ходити. Там є затишний літній майданчик, влітку — те, що треба. Столики розташовані в три ряди, ми сідаємо на перший.

Прийшли ми і вчора повечеряти в улюблене містечко. Сіли за столик у середині ряду. За сусіднім столиком розташувалася компанія з двох дівчат і сімейної пари з дитиною до року. Базікали, пили, сміялися, папаша няньчив дитя. Ідилія, здавалося б.

Раптом парочка з дитятком відходить за сусідній столик в середньому ряду, тобто на очах у всіх, і починає міняти памперс. Дитятко ж укакалось, треба змінити. На столі. І покласти брудний підгузник на той самий стіл, де потім хтось буде їсти. У ресторані, на очах у людей, які потягують пиво і салатиком пригощаються. Витирати попу і примовляти, скільки там какашок, посвітити причандаллям хлопчика на весь майданчик, з гордістю пронести через весь зал цей самий підгузник і викинути.

Люди, тут туалет є. Зрештою, можна попроситися в кімнату для відпочинку персоналу, раз так закортіло поміняти памперс дитятке. Але не у всіх на виду, не на столі, не в ресторані — пофіг, що майданчик річна. Ні сорому, ні елементарного поняття будь-яких норм моралі і поведінки.