А далі-то що?

52

Сьогодні завіз дружину по справах в одну державну контору. Повернулася — розповідає. В очікуванні своєї черги вона встала якраз поруч з терміналом, звідки народ може сплатити мита, штрафи і так далі. Спочатку поруч знаходилася місцева дівчина, що тикала кнопки за клієнтів. Потім від чергового «А далі що?» вибухнула: «Та ви хоч трохи вникайте, що на екрані написано!» — і пішла.

Підходить черговий стражденний. Дивиться в екран і питає в ефір:

— А як тут мито оплатити?

Ну, моя дружина прям поруч стоїть, робити нічого.

— Он кнопка «Сплатити мито».

Мужик тицяє в екран, вискакує напис: «Введіть прізвище». Він дивиться в екран і питає:

— А далі що?

— Прізвище вводите!

— Чию?

— Ну, введіть: «Путін»!

Мужик очманіло піднімає очі:

— А чому Путін-то?!

— Свою, природно, вводите!

— А! Логічно!

Вводить, на екрані вискакує напис: «Введіть ім’я».

— А далі що?

— …

Справа доходить до грошей.

— Тепер давайте гроші!

— Кому?!

Тут мене взагалі порвало. Я кажу: «Ну що ж ти розгубилася! Тролити — так уже до кінця! Сказала б: «Давай мені тисячу, і вільний!»

Останній штрих. Здачу автомат не дає, просить ввести номер телефону, щоб її туди перевести.

— О! А тепер шо?

— Номер телефону вводите!

— Чий?!

— (Стомлено.) Так будь вводите…

— А! Зрозумів!

Потім дуже сердечно дякував за допомогу, сказав, що фіг би один впорався.

Цирк з кіньми продовжився. Не так блискуче, звичайно, але тупил перед екраном кожен наступний з тих, хто, стоячи в черзі до терміналу, сичав: «Ну чому так до-о-довго?!» Зазначу ще, що дружина моя досвіду роботи з терміналом не мала і проходила квест «Оплати мито» також вперше.

«95% людей — ідіоти». Я все більше переконуюся, що ця цифра не так вже й завищена…