Автопосылатель

21

На офіційному сайті повідомлення: «Відділ N — дзвонити по телефону ###-##-##, понеділок — четвер, з 14 до 16 годин».

Дзвоню в четвер в 14. Вислуховую повідомлення з проханням по можливості користуватися сайтом. Але я потім і дзвоню, щоб прояснити деталі, яких на сайті немає. Далі автовідповідач пропонує дзвонити в робочі дні з 10 до 12 і з 13 до 15. Що ж, зараз якраз «до 15». Покірно вислуховую музичний фрагмент, за яким лунають короткі гудки.

Передзвонюю. Те ж саме. Музика звучить три рази, потім мене перекидає на центральний телефон ***-**-**, де автовідповідач повідомляє, що в потрібний мені відділ N потрібно дзвонити строго по телефону ###-##-##, який я і набирала з самого початку. З якого мене і перекинули. Передзвонюю. Те ж саме… Так я і не дочекалася відповіді оператора до 15 годин і кинула спроби.

П’ятниця, 10:05. Телефоную ###-##-##. Два рази музика — і знову перекидає на «центральну», де нарешті відповідає живий голос і повідомляє, що відділ N в п’ятницю на телефоні не працює.

— А як же повідомлення на їх автовідповідачі?

— Вони ще не стерли стару інформацію. На сайті нова.

Ця «нова інформація» на сайті не менше двох тижнів. А з автовідповідача все ще не стерли стару. І дзвонила я не в ТОВ «Роги і копита», а в консульство однієї з європейських країн, яку начебто ніхто до «третього світу» не відносить. Так, ви правильно здогадалися: відділ N — візовий, а музика — саме Моцарта.

Якщо це оплот цивілізації, чого ж тоді чекати від «Рогів і копит» і «третіх світів»? І які можуть бути до них претензії?