На ходу лагоджу біду

21

Я працюю в сфері IT по своїй спеціальності. Роботу свою люблю, подобається дізнаватися щось нове, люблю колупатися в залозі, налаштовувати різне обладнання. Часто звертаються знайомі і родичі з проханнями перевстановити операційну систему, налаштувати інтернет, почистити від вірусів. Не буду скаржитися на прохання із серії «полагодь кухонну витяжку, ти ж програміст»: тема стара, викликає посмішку. А що задолбали? Задовбали ті самі знайомі.

Ні, мені не складно допомогти, є цікаві випадки. Є і цілком адекватні люди. Ось дядько. Допомогла придбати ноутбук, поставила туди його улюблені «танки», налаштувала інтернет від мобільного «свистка». З його слів, стало нудно, вирішив за дорослим сайтів полазити, зловив вірус. Посміялися, вилікували заразу. Я знаю, що ми з сімейством бажані гості у нього на дачі: баньку истопит, смачно нагодує.

От знайомий сестри. Потрібно було поставити певну версію операційки для роботи з якоюсь залізякою. Яку саме, сказати не зміг. Не питання — читаю мануали до тієї самої залізниці, ставлю операційку, підключіть прилад. Цей хлопець у себе в автосервісі днями буде міняти бампер на моїй машині.

Ось приносить нетбук подруга. Скаржиться на «синій екран». Проганяю на тестах — помер жорсткий диск. Купую, міняю, все працює, всі щасливі, ввечері разом йдемо в кафе відзначати відродження улюбленого бука.

Ще купа прикладів, коли і допомагати безкоштовно приємно: десь в гостях нагодують, де-то ще навздогін солінь-варений цілу сумку дадуть, так і простого «спасибі» вистачає. Приємно бачити щасливі обличчя людей, коли повертаєш їм працюючу техніку.

Але є і зворотна сторона. Ось дівчинка. Так, ми добре спілкуємося. Не більше. Просить подивитися, чому ноутбук гальмує. З ноутом нічого не робили два роки. Окей, чищу, прибираю зайве, проганяю антивірусом. І тут у мене на руках помирає система охолодження. Заводський косяк, у свій час змінювали її по гарантії, але гарантії немає. Просто зірки так зійшлися. Підриваю знайомого, який у сервісі працює, замовляю запчастину (ціну з дівчинкою попередньо обговорюю), їду туди на своїй машині, витрачаю свій бензин, забираю, ставлю — все працює. Коли вона його забирала, на обличчі було явне невдоволення. Як так: хотілося на халяву, а довелося витратитися! Мені з цієї системи охолодження ні копійки не впало, знайомому теж (він для мене по закупівельній ціні продав запчастина). Та ще дівчинка дорікнула, що з’явилася царапинка на кришці. До речі, до техніки я ставлюся дбайливо. Це не перший розібраний мною ноутбук, претензій по подряпин не було ні в кого. Загалом, навіть шоколадки я після всієї цієї біганини не побачила.

Недавно знайома попросила подивитися системник. Я до неї приїхала, забрала, забрала до себе. Йому близько 15 років, древній, як лайно мамонта. Весь брудний, та ще й тхне. З’ясувалося, що померла материнська плата. Такий давнини вже не знайти. Є у неї не менш древній другий системник. Просить зібрати з двох один робітник. По-людськи пояснюю, що навіть якщо і вийде зібрати монстра Франкенштейна, працювати це буде погано і в будь-який момент може випустити дух. Не варто мучити себе і нити мені потім, як все гальмує, а слід витратити тисяч дванадцять на простенький новий комп з магазину. Вистачить і «тырнетиках» посидіти, і з документами попрацювати, і тупити не буде. Та ще й на гарантії. Знову незадоволене обличчя: дівчинка засумнівалася в моїй компетенції. Фраза «ну, працювало ж» і прохання придумати що-небудь. Так епрст, я некромантією і некрофілією не займаюся! Запчастин я таких не знайду: не в сервісі працюю. Хоча, коли працювала, власникам таких динозаврів рекомендувала оновити залізо.

Ось тітонька. У останній візит на комп я поставила рідні «кватирки», куплені разом з компом, необхідний набір безкоштовних програм, завантажених з офіційних сайтів. Через півроку дзвінок з претензією: не працює нічого. Приходжу, а там супер-звір-сиди-складання і купа незрозумілого софта в комплекті з зоопарком вирусни. Виявилося, приходив програміст (ага, на жезлі я таких вертіла), дві години щось робив і «щось там намудрил». А мені зателефонувати релігія не дозволила? Що?! Ще й гроші йому заплатили? Я б на вирішення тієї проблеми витратила десять хвилин, а тепер доведеться хвилин сорок приводити комп в первозданний вигляд. Попросила познайомити з тим недопрограммистом, подивитися в очі зарази. Не ознайомили, але і самі до нього не зверталися. Більше року вже з компом все в порядку.

Історій можна розповісти багато. Я допомагаю вам тому, що мені подобається робити людям добро, ви мої близькі і рідні люди. Мені не треба набиратися досвіду — його і так за багато років накопичилося чимало. Я знаю, що з грошима у вас не дуже, тому навіть шоколадки мені не треба, просто скажіть спасибі. Вся техніка має властивість ламатися, змиріться, я не чарівниця. Але після такого ставлення допомагати вже не особливо хочеться. А я сьогодні прийду ввечері додому, відкрию пляшку віскі, який мені прислали аж з іншого міста вдячні друзі за реанімацію їх улюбленого ноута, і складу список тих, кого надалі буду відправляти з їх барахлом в сервісні центри. Хай там люблять мізки людям, які за це грошей отримують (вибачте, хлопців). Бо задовбали.