Загін бойових пуголовків

48

Люди, яким вже за 60, поливають молодь брудом: «От батьки недогледіли!», а самі не знають елементарних правил пристойності.

Варто задрімати в автобусі, як чуєш: «Ось виростили, невихований, місце літнім не поступається! А ну вставай, кінь здоровий!» Слухай, дідусь, кінь ти і вся твоя родина коні, а до мене попрошу ставитися з повагою. Варто просто спокійно попросити — я і сміявся, і місце звільню, і з сумками потім допоможу, а так — не піти тобі на фіг?

Чергу до стоматолога, платні послуги по запису. Черговий «ветеран» голосно кричить: «Я воював! Мене всі повинні пропускати без черги!» Лікар дивиться дату народження — 1946 рік. «Ви в якості кого воювали? Як сперматозоїда?» Дідусь червоніє й сідає чекати, коли його викличуть.

Бабусі сидять біля під’їздів і обговорюють, хто чим займається і хто до кого навіщо ходить (і це в кращому випадку) — це чи не невоспитанное бидло, яке лізе в чуже особисте життя?

Велике спасибі вам, бабусі і дідусі, які мило посміхаються, ввічливо попросять допомогти і назвуть так мило: «онучок»! Вам я завжди буду радий допомогти, завжди буду з вами вітатися і привітно вам посміхатися. Решта ж — валіть назад в ту дірку, з якої приїхали. Задовбали!