Хто встиг, той не сів

82

Сьогодні до мене прийшли судові пристави вимагати сплати штрафу в 200 рублів за перехід дороги в недозволеному місці. Я їх просто не пустив на поріг. Здавалося б, штраф двісті рублів — яка дрібниця! — якби не обставини, при яких я його отримав.

В той день якийсь упир вихопив у мене телефон з рук і рвонув через проїжджу частину. Я, природно, кинувся за ним. Тут і застав мене і цього клоуна выруливающий з сусідньої вулиці екіпаж ДПС. Природно, я кинувся до них з проханням допомогти спіймати злодія, на що отримав відповідь: «Ми че, бігати за ним повинні?» — і штраф в 200 рублів за перехід дороги в недозволеному місці.

Так от, судові пристави, я розумію, що вашої провини тут немає і робота у вас така, але ви будете бігати за цими двома сотками до тих пір, поки ноги у вас не зітруться. Ви приїхали вже другий раз? Без постанови я вам і двері не відкрию. І мене дуже тішить, що одна дорога до мого дому від вашого відділу обходиться вам і цієї прогнилої системи дорожче 200 рублів. Всім добра.

А телефон так і не знайшли.