Цікавість не порок, а велике свинство

50

Мене задовбали ідейні послідовники любителів запитати у людини в навушниках, запитати у співрозмовника по телефону!

Стою біля терміналу самообслуговування у фастфуді, попутно розмовляю з бухгалтером компанії, питання вирішуємо серйозний і терміновий, бухгалтеру їхати з офісу через кілька хвилин.

Із зворотного боку терміналу з’являється мужик з проханням допомогти розібратися з шайтан-машиною. Навколо нас натовп людей і ще два термінали. Я махаю телефоном, продовжуючи розмову — не Екшн шло, мужик продовжує звертатися до мене. Доводиться перерватися, пояснити, що зараз я спочатку закінчу своє замовлення і розмова, і допоможу йому.

Той же день, через півгодини: підземний перехід метро, знову навколо натовп, я знову на телефоні. У кого запитують про потрібний вихід?

Той же день, три години тому: я біля банкомату, знову на телефоні, збоку від сусіднього інфокіоски підходить жінка з питанням, як сплатити певну послугу. Серйозно? Ззаду нас є черга, я розбираюся зі своїм питанням, ось прямо зараз апарат мені рахує гроші, чому не попросити про допомогу іншої людини?

І добре б карма в цей конкретний день була така, так адже немає, таке регулярно відбувається.

Тут люблять відповідати, поясніть, будь ласка, навіщо так робити?