Гудзиків немає, але принцип той самий

34

Трапилося мені деякий час працювати в невеликому магазинчику типу «Тисяча дрібниць». Діалог з покупцем, тіточкою років за 45:

— У вас колготки ось такі (показує на товар з вітрини) є?
— Так, є.
— А такі ж, як ці, тільки інші, є?
— Вас цікавлять інші по щільності, кольору або розміру?
— Ну, інші.
— Які інші?! — не витримую я.
— Ось такі ж (розлючений помах рукою в бік багатостраждальної вітрини) — але інші! Вам, може, ще по-китайськи пояснити?

Навмання дістаю колготки цієї ж фірми, того ж розміру, але чорні.

— Ага, ага, такі!

Тітонька посміхається і лізе в сумку за гаманцем, але тут її погляд нарешті падає на цінник.

— Що? Це вони стільки коштують?
— Так, — приречено киваю я, вже знаючи, що за цим послідує.
— А в «*****» такі на два рубля дешевше! Даремно я до вас зайшла, тільки час витратила!