Жити в оціночних лещатах

13

Хочеш, я розкажу тобі страшну казку на ніч?

Уяви, що ти вийшов з дому і — оп! — відразу перетворився з людини на об’єкт. У будь-яку секунду тобі в спину може прилетіти образу чи сальна жарт, а від недолюдей сміливіші або збилися в зграйку — може і в обличчя.

Не відповідаєш канонами краси?

— Че страшна така?
— Фу, я б таку не ви#&ал.
— Ну, з пакетом на голові піде.
— Фу, жируха!

Відповідаєш?

— Ей, дитинко, підемо погуляємо!
— Яка попка, я б насадив!
— Приходь увечері, пивка тобі куплю, а ти потім отблагодаришь.

Тобі неприємно, настрій безповоротно зіпсовано, хочеться повернутися додому і змити з себе цю липку бруд. «Якого біса? — запитаєш ти. — Хто їм дозволив оцінювати мене і озвучувати свої оцінки?»

Ти увійшов в громадський транспорт. Тобі просто потрібно доїхати до певного місця, чи не так? Але ти зовсім забув: ти — об’єкт. Тебе можна чіпати за будь-які частини тіла, можна тертися, можна пильно роздивлятися і підморгувати, можна зайнятися рукоблудством, дивлячись на тебе. Мерзенні фантомні дотику, відчуття безпорадності і огиди залишаться з тобою надовго, насолоджуйся. Ти ще якийсь час будеш прокручувати в голові: «Може, це моя вина? Що, якщо я щось роблю неправильно? За що мені це?» Ні, це не твоя вина, це вина системи, яка одних заганяє в лещата, а іншим дає можливість оцінювати і розпускати руки.

Тисканья, погладжування, заохочувальні хлопки по попі і непристойні натяки можуть переслідувати й на роботі чи навчанні. Нагадують тобі про твоє місце.

Вийшов погуляти на самоті? Значить, хочеш познайомитися. Надів відкриту одяг в +30? Ну, точно до знайомства. Як це немає? Кокетка! Як тебе звуть? Вийшов погуляти пізно ввечері або вночі? Значить, на все згоден. Апріорі. Запитувати й уточнювати ніхто не буде, багато честі. І взагалі, вийшов з дому — значить, хочеш, шукаєш пригод, інакше і бути не може.

Ти добре виглядаєш для себе? Ні, це щоб тебе хотіли. Гарно одягаєшся для себе? Щоб тебе хотіли. Займаєшся спортом? Ну, ти зрозумів. Ти не можеш нічого робити для себе. Нічого. Все, що ти робиш, ти робиш для того, щоб тебе хотіли, або, щоб виділитися. А ти виділяєшся, щоб тебе хотіли. Без варіантів. Ти об’єкт. У тебе немає почуттів, цілей, мрій і бажань. Ти існуєш, щоб задовольняти чиїсь бажання. Якщо ти це заперечуєш — ти просто набиваешь собі ціну.

Я не задовбали. Я втомилася. Втомилася жити в оціночних лещатах. Втомилася від подвійних стандартів. Втомилася боятися. Я не можу навіть захистити себе, перевищення меж самооборони — та я ж буду винна. Ми не тварини, так чому дозволяємо інстинктам брати верх і диктувати умови?

Я не хочу міняти підлогу. Я хочу змінити ставлення до своєї статі.