В сімї не без розлучення

25

Я працюю юристом в… ну, скажімо, добувної галузі. Це важливо, хочеться, щоб був зрозумілий рівень зарплат. Час від часу до мене приходять співробітники з особистими питаннями. Я охоче допомагаю з спадщиною, порушень прав споживачів, взаєминами із страховиками та ін. Але є категорія людей (і їх, на жаль, більшість), яка мене категорично задовбали! Аліментники і ті, хто готується до них приєднатися.

Останнім часом я стала помічати, що мій мозок відмовляється формувати чемні відповіді на питання типу: «А якщо мені бонуси будуть перераховувати на картку матері, я не повинен буду за них платити аліменти?» Або: «А якщо я зараз вантажівка на батю переоформлю, мені ж не доведеться його при розлученні ділити?» А ось ще з розряду FAQ: «А якщо я квартиру їй залишу, як мені на неї іпотеку переписати?»

Мені дуже хочеться сказати: ні, Федя, твоя дружина — не «жадібна дура, продала на „Авіто“ натуральну дубленочку, яку ти подарував п’ятирічній доньці, і купила замість цього дешеву курточку», а розумниця. Тому що вона купила куртку, з якої дочка виросте до кінця сезону, і чобітки, про які ти, дебіл, не подумав. І про те, що дублянка важка і незручна для рухомого малюка, ти теж не подумав. Хоча великого розуму тут не потрібно. Ніхто ж не чекає, що ти здогадаєшся, що дублянці у пісочниці, наприклад, не місце. Як її в порядок наводити? І ще ти не подумав про те, що твоя дружина в своїй старій, але практичною курточці буде виглядати як гувернантка при п’ятирічної воображуле в дублянці.

Мені хочеться сказати: ні, Боря, тільки моральний урод вважає, що дружина не має прав на квартиру, тому що «ти орав, як віл, і заробляв, поки вона 3 роки прохлаждалась будинку і на дитячих майданчиках з дитиною». Перші три роки материнства — це важка праця. І надалі їй доведеться орати, як буйволице, і займатися тим, з чого ти зараз так вдало соскакиваешь, — вихованням дитини. Якби не ти, мудак, їй міг би зустрітися порядна людина, який намагався зберегти сім’ю, а не дезертирувати самим ганебним чином при перших же труднощах.

Мені хочеться сказати: ні, Вітя, ти не впораєшся з вихованням сина краще, ніж твоя дружина, вона дуже турботлива, зіпсує пацана». Тому що ти, придурок, навіть не розумієш, що в цій фразі слово «дуже» зайве. Тому що краще, що ти зараз придумав для дитини, це віддати його своїй мамі на виховання. Тільки особисто я вважаю, що це найгірший з варіантів. Всі гідності твоєї мами затмеваешь ти — плід їй виховання. А твій син, якщо залишиться зараз зі своєю матір’ю, може бути, коли-небудь скаже: «Я ніколи не зможу так вчинити зі своєю сім’єю, я сам без баті ріс».

Задовбали, сил немає.