Не сміти заважати страждати!

217

Бадьорий день! Задовбали з самого ранку, вирішила виплакатися.

У нашій сім’ї невеликий продуктовий магазин. Криза, за прилавком стою сама, так як продавців не вистачає. Люди, звідки у вас стільки злості?

Ранок. У магазин заходить жінка з дитиною.

— Здрастуйте! — кажу я їй.

— Ми не до вас! — гаркає тітонька, віддаляючись у відділ канцелярії.

Жінка стоїть біля прилавка. Я в іншому кінці відділу розкладаю товар. Проходить кілька хвилин, я думаю, що жінка вже вибрала те, що їй до душі. Підходжу і звертаюся до неї:

— Я слухаю вас.

— Я вам нічого не казала, щоб ви мене слухали! — розвертається і йде.

Чоловік кидає на прилавок сто рублів:

— Сигарети дай.

— Які? — питаю.

— Ти що, не пам’ятаєш, які я курю?

Жінка купує продукти — оселедець, крупа, хліб, молоко… Ставлю все на прилавок, подаю пакет, починаючи відраховувати здачу. І тут:

— Дівчина-а-а, ви права споживача читаааали?

— В чому справа? — вже відчуваю недобре.

— Взагалі-то ви погано виконуєте свій функціонал. Ви мені зобов’язані продукти скласти в пакет. Як ви взагалі працюєте?..

Чоловік з жінкою:

— А чого ви посміхаєтеся? Гарний настрій?

Хотіла відповісти: «Так просто ви всі такі смішні, ось і посміхаюся, але не стала.

Люди, мені вас шкода, правда.