Мої райдужні побратими

21

Дорогі мої друзі! Знаю, що багато з вас читають цей сайт. Так що, можливо, це звернення саме до вас та інших представників ЛГБТ-спільноти.

Багато хто з вас наділені нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Я не маю нічого проти — думаю, те, що я вважаю вас близькими друзями, в першу чергу говорить про це. Так що мова піде про інше.

Я читаю ваші мережеві щоденники. Тижня не проходить без чергового агитпоста, особливо з моменту появи пітерського закону про заборону на публічну пропаганду. Про приблизний зміст можна здогадатися і без цитат: яка різниця, до якої статі любов, нещасні діти скоюють самогубства, залиште нас у спокої.

Люди! Куди дівається ваша адекватність і терпимість, коли мова заходить про вашу орієнтації? Якого біса про неї взагалі обізнаний весь коло спілкування? Навіщо з таким пафосом нести в маси ідею вашої інакшості і несхожості? Невже я одна вважаю елементарно непристойним виносити на публіку особисте життя? Нехай будуть в курсі близькі друзі — на те вони і друзі, щоб зрозуміти і прийняти незалежно від позиції. А не приймуть — так не потрібні такі друзі. Але навіщо забредшей на вогник невідомої дівчинці Маші знати, з ким ви віддаєте перевагу спати?

Невже так важко зрозуміти, що більшість людей дратує не сам факт вашої орієнтації, а те, з яким розмахом ви подаєте? Навіщо спекулювати нею, підкреслюючи свою несчастность і непонятость? Це форма мазохізму або бажання викликати до себе жалість і повагу хоча б так? Або спроба підняти самооцінку на шкоду спілкуванню з іншими людьми?

А, злісне держава вас не любить. Ну, що тут поробиш — держава діє в інтересах демографічної, а не соціальної політики. Природа придумала ефективний механізм регулювання надто розрослася людській популяції, але їй не поясниш, що в Росії щосили відбувається старіння населення і поступове виродження росіян як нації. Ну та чорт з ним, з державою, з ним нам взагалі рідко щастить. Всім, а не тільки вам, чудовим.

Доходить до смішного. Попалася в черговий агітці фраза: «…допомогти нашим побратимам». Невже люди з традиційною орієнтацією вам вже не побратими? І якого ж відносини ви чекаєте з подібним зарозумілістю? Нещасних і незрозумілих вистачає скрізь.

Друзі мої! Я навіть у страшному сні не полізла б до вас під ковдру зі свічкою. У нас У всіх дві руки, дві ноги, одна голова, а те, що між ніг, нормальну публіку цікавить найменше. Вистачить ж світити цим всюди, і світ відразу стане терпиміше.