Все, що погано лежить, стоїть і висить

144

А я просто перерахую, що за останні два роки у нас, якщо можна так висловитися, вкрали:

— китайський дверний дзвінок, який з іншою базою не працює (я перевіряла) — 2 рази.

— самий дешевий килимок для витирання ніг — 4 рази.

— найдешевший гачок (висить поруч із вхідними дверима, щоб сумки важкі повісити) — 3 рази. Він коштує 40 рублів! В останній раз його видирали, викручували, але щось, мабуть, завадило. У підсумку залишили повністю скрюченим, все одно довелося міняти.

— старий радянський забруднений палас, який ми поклали в коридорі, попередньо виправши і прибивши цвяхами (не від злодіїв, а щоб він просто не стовбурчився) — 1 раз. Видерли прямо з цвяхами, подекуди залишивши клаптики килима.

— віник і совок — незліченну кількість разів. Тепер я вже перестала залишати старий віник в передбаннику (раніше вважала, що для будинку вже не годиться, а підмести коридор — саме воно): все одно вкрадуть.

— лампочки — це взагалі пісня. І не вішати не можна: я не хочу вбитися, ходячи по темних коридорах.

Апогеєм стала драбина, яку ми виставили з квартири буквально на півгодини, поки майстри щось там доробляли. Чоловік мене відправив гуляти в загальний коридор і вартувати. Повз проходить мужик без зайвих питань відсторонив мене від драбини, бадьоро погрузив її на плече і поніс. На моє слабеньке «Це наша-а-а…» озирнувся, плюнув і пішов вище, на свій поверх. Встигла покликати чоловіка. Він пояснив «прихватизатору», що не все, що валяється, нікому не потрібно. Сподобалася реакція мужика:

— Ну вона ж стоїть без нагляду!
— Вам же дівчина говорила, що вона наша.
— Та що баби розуміють!