Ось що ми не любимо

18

На другому курсі я пішов працювати продавцем в «Макдональдс». Зараз мені 28 і я все ще там працюю.

Ви розсміялися? Гидливо поморщились? Подумали (а то й сказали вголос): «Ну що за невдаха, фу таким бути»? Так, саме така реакція буває майже у всіх дівчат, яким я на першому побаченні кажу цю фразу. Більшість відразу втрачає до мене інтерес. Інші починають повчати, а то й сміятися. У будь-якому випадку їх інтерес до мене миттєво зникає. Ну що ж, значить, не доля. Працівник «Маку», обслуга, нижчий сорт. А дівчатам потрібен «відбувся», «заможна», «щедрий». Навіть тим, хто каже, що гроші та соціальний статус — не головне, а їм на все це плювати. Навіть вони не хочуть зв’язуватися зі мною. Ні, до того, як я зізнаюся в тому, де працюю, в їх очах я розумний, веселий, цікавий чоловік. А ось після… І інтерес як-то вичерпався, і жарти у мене плосковаты, так і розум явно переоцінений. Ну що ж, бачачи, що побачення закінчено, я проводжаю дівчину до зупинки громадського транспорту, прощаюся, сідаю на її очах у BMW X6 і їду.

Що? Звідки у мене така машина? Бінго. Саме це питання задають через півхвилини по телефону (чи эсемеской) всі дівчата. А що я можу сказати? Для директора ресторану, у якого я мутував за останні десять років роботи, це досить слабка машина — більшість їздить на набагато більш дорогих. І тут відбувається диво! Я знову чарівний і привабливий, розумний і цікавий.

Ось так. А висновків ніяких не буде — самі все знаєте.