Не зображуючи жертву

16

Як же дратують одвічні любителі звинуватити у всьому жертву. Особливо ті, хто оперує поняттям «віктимності». Бісить, що кожного разу, спілкуючись з черговим таким ідіотом, доводиться мало не виправдовуватися, доводити, що не верблюд.

Ні, друже, той факт, що в дитинстві на мене кілька разів нападали собаки, а на тебе — ні разу, зовсім не говорить про те, що ти вів себе правильно, а я — «виктимно». Це говорить тільки про те, що мені доводилося ходити в школу через пустир, на якому жалісливі бабусі підгодували зграю бродячих собак, бросавшихся на всіх, хто, на їхню думку, зазіхав на їх територію. Нападали на всіх без винятку чоловіків, жінок, молоді, пенсіонерів, і особливо — дітей. Одних вони просто облаивали, інших — кусали і відбирали у них сумки з продуктами. А ще це говорить про те, що служби відлову бродячих тварин довгий час ігнорували численні скарги мешканців на агресивних псів. Те, що поруч з твоїм будинком не тинялися собачі зграї, — не твоя заслуга. Що з моїм тинялися — не моя вина. Ні, ці собаки не виникли з нізвідки, завдяки моєму страху.

Трохи пізніше на тому ж самому пустирі вечорами стала орудувати банда гопників, що б’є і грабящая перехожих. Майже кожну ніч по окрузі розносилися крики про допомогу. Поліція, як часто буває в таких випадках, не діяла кілька років, поки чергову жертву не забили до смерті. Так, на мене теж намагалися напасти кілька разів — за твоїми словами, виключно завдяки моїй «віктимності» (на тебе ж, що живе в благополучному районі, ніхто ніколи не нападав, так в чому ж тут ще може бути річ, як не в віктимності?). Зрозуміло, після першого ж інциденту з сусідами, я звернувся в поліцію. У відповідь почув, що в таких випадках потрібно не дзвонити, а знімати на відеокамеру. Якщо людину таки вб’ють — відеозапис допоможе відшукати винних. Після першого ж інциденту зі мною особисто — написав заяву. Відповідь: «Ну, ви ж від них втекли, правильно? Вас в підсумку не вбили, не пограбували? Так тут і складу злочину немає — мало, навіщо вони втрьох за вами гнались з криками „а ну стій, гнида“. Може, час запитати хотіли».

Потім я подорослішав і змінив місце проживання. Тепер я живу спокійно — по сусідству немає ні вуличних банд, ні бродячих собак. Але, на думку все тих же знайомих розумників, моє життя змінилося виключно завдяки тому, що я змінив світогляд і став вести себе інакше. Адже ні злочинці, ні собаки, ні поліція, ні служби відлову тварин до моїх проблем ніколи не мали жодного стосунку. Справа завжди було в мені. В моїй, чорт їх забирай, «віктимності».