Як багато в цьому звуці для серця жіночого злилося!

16

Як же задовбали ненависники «овуляшек», дбайливих мам і інших бабусь-дідусів, яких дістає, що ми говоримо: «МИ покакали, МИ підемо в садок, МИ бла бла бла». Мовляв, всі жінки тепер асоціюють себе з дітьми, поговорити з ними про що й так далі. А знаєте чому? Тому що це Екшн сно МИ!

Коли дитина не може сходити по-великому, він старається, а мама не просто поруч стоїть. Вона його годинами хитає, гріє живіт, проводить необхідні маніпуляції. Це дуже важко. І коли, нарешті, все відбувається — це саме МИ покакали. Причому для мами у всіх сенсах.

«МИ вболіваємо», — саме МИ вболіваємо! Ви взагалі уявляєте, що таке, коли дитина хворіє? Коли у нього очі-ліхтарики з-за високої температури? Коли він примхливий, плаче, ниє. Подай, принеси, розігрій… Коли його рве направо і наліво? Ці безсонні ночі і моральне напруження? Тому «МИ вболіваємо» і «МИ одужали».

«МИ пішли в садок». Ви уявляєте, скиглії бездітні, що таке піти в садок? Думаєте це все просто: три роки стукнуло, ну всі діти, вали в сад? Ні! Це черга ледь не з вагітності. Це оббивання порогів всяких комітетів і РОНО. Це збір купи папірців, довідок. Зрештою, трата грошей. А вже, скільки нервів і сил йде — цього не описати! І дай Бог, захід успішно пройде. А після… Починаються ранкові пробудження в сад. Ви навіть уявити собі не можете, яка це пекло! Вічні скандали і істерики: «Хочу спати! Нікуди не піду!» Валяння по підлозі, соплі, крики. Тому ТАК! МИ пішли в сад.

«МИ пішли в школу» — ще страшніше. Люди за місяць черги створюють і з факелами стоять біля шкіл і МФЦ. До бійок доходить. А вже про саму навчання і говорити не хочеться. «МИ вчимося». Причому п’ятдесят на п’ятдесят. Принаймні в початковій школі. Вся ця нинішня система освіти… Проекти на комп’ютері, реферати, фотозвіти, які першокласник просто не в змозі зробити фізично. Мені ось знову довелося згадувати правила оформлення рефератів. Тому що потрібно по ГОСТу. І це у другому класі!

Так що засуньте своє ниття подалі. І якщо в загальній компанії ви говорите про радість походу в гори, то не обурюйтеся, коли матері діляться ще більшою радістю, що їх дитина покакав/одужав/пішов у садок, школу або просто не кричить. А якщо вас все це так напружує — не спілкуйтеся. Найчастіше так легше всім.

А поки — задовбали!