Ковбасу в безстрокову оренду

18

Везу дідуся в поліклініку на метро. У турнікетів дід дістає пенсійний, прикладає і махає мені: «Проходь, мовляв, проходь!» Я йому: «Дідусю, ти що, у мене ж проїзний». А дідусь: «Дурень ти, на мою безкоштовно пройдеш», — і підморгує. Поки сидимо в черзі до лікаря, дід копає злодюг-депутатів.

Тітка працює на ковбасному заводі, тому мама дуже любить ходити до неї в гості. Повертається зазвичай з повною сумкою ковбасних делікатесів. Питаю, про що з тіткою Олею говорили. «Ой, та як завжди, уряд лаяли! Корупція колом…»

Сестричка влаштувалася працювати в свій же вуз, сидить на телефоні в деканаті. А її робочий стіл вдома постійно поповнюється канцтоварами. То ножиці з інституту принесе («А що, хороші ж ножиці!»), цілу пачку паперу для принтера («Ой, та її у нас там жопою жуй!»). А на питання, чи піде голосувати, відповідає: «Пфи, навіщо? Нічого не зміниться, всю країну розікрали!» Цікаво, хто ж ці загадкові і таємничі злодюги?