До відня і віру

48

Я вчуся у восьмому класі. Багато хто знає, що уроки російської та алгебри замінили фізкультурою і ОБЖ. Сьогодні нас обрадували: замість уроку алгебри ми йдемо на позакласний захід!

Позакласним його назвали, схоже, просто так. Наш дев’ятий клас і запхали в один кабінет фізики (обидва класи по тридцять чоловік, кабінет розрахований на один клас, але все одно одному-двом учням періодично не вистачає місць).

Знаєте, що ми почули? Нудний бубнеж лікаря-нарколога про те, що пити, курити і вживати наркотики шкідливо. Спасибі, кеп. Знаєте, що ми побачили? Чи не практичний посібник про те, як треба уживати наркотики. У фільмі в деталях показувалося, як розправляти шкіру перед ін’єкцією.

А ще нам додали цікавий предмет — духовне краєзнавство Підмосков’я. Здогадуєтеся? Звичайно, релігія. Гаразд, якщо б просто расказывали про архітектуру храмів, припустимо. Але нам просто втюхують християнство, мотивуючи тим, що це найгуманніша релігія. Насрати, що одна третина класу — атеїсти, а друга — агностики. А одна дівчинка у нас — мусульманка. Уявляєте, як їй сидіти на цих уроках?

Тепер уявіть собі один день з життя «школоты». Для початку треба приперти 15-кілограмову сумку з підручниками в школу (я зважувала разом з батьками). Потім потрібно минути класну, яку «турбує нашу пристрасть до важкої музики». Потім вижити сім уроків навіть без теплого чаю. Хочеш їсти? Ось, погрызи плюшку за сім рублів. Що? Лежить тут два тижні? Не говори дурниць.

Перевожусь. Сподіваюся, в іншій школі будуть нормальні умови.