Чаплі зі швидкістю равликів

12

Давно вам доводилося бувати на вокзалах і платформах приміських поїздів? А я от маю «щастя» щодня їздити на електричках на роботу і назад. І мене дико задовбали… не старі задушливі електрички, не постійні протяги і не непрацююче опалення, не ціни на проїзд, не контролери і не тиснява в тамбурах, а сходи на платформах приміських поїздів.

Ну хто, скажіть, хто придумав таку конструкцію ступенів?! Чому будь-яка сходинка обрамлена металевим прутом, який так сильно випирає вгору, що волею-неволею так і тягне про нього спіткнутися?

Не дай боже залізти на таку драбину на підборах (навіть самих низьких) — на узвозі ризикуєш зачепитися тим самим каблуком об залізний прут і полетіти головою вниз. Тому всі дами крокують по цим сходам, як чаплі зі швидкістю равликів, утворюючи за собою людську пробку.

З-за такої конструкції в теплу пору року під час дощів всі ступені перетворюються в міні-басейни, до країв наповнені водою, а тому нещасні пасажири змушені переступати через дві, а то і три щаблі, щоб не потонути в утворилася в ступені калюжі.

Взимку після танення щойно випав снігу поглиблення ступеня наповнюється брудною рідиною, яку господарські служби не в змозі звідти зішкребти лопатами через випирає у краю сходинки арматурини. Після заморозків сходинки покриваються товстим шаром льоду, а переміщення по них перетворюється в справжній квест.

Я готова миритися з багатьма, але залізничні сходи зі своїми убогими сходинками люто задовбали!