Смішні історії з життя автолюбителів

27


Очевидцем цієї історії я не був, але вважаю своїм обов’язком розповісти. Коротше. Як-то раз бачу — до світлофора під’їжджає «чайник». Таких зразу можна обчислити. На світлофорі загоряється «червоний».»Чайник» судорожно тисне гальма, забуваючи при цьому вичавити зчеплення і двигун зрозуміло глохне. Повертає ключ, і машина, яка стояла на швидкості, так як він забув включити «нейтраль», стрибає вперед і трохи не дістає до машини, що стоїть перед ним. Той, що стояв перед «чайником» на всяк випадок від’їжджає вперед — хіба мало на світі довбанутих їздить!»Чайник» знову заводиться машина, яку він таки забув поставити на «нейтраль» знову стрибає вперед. Той, що спереду знову від’їжджає подалі. Що характерно — за всім цим спостерігає даішник (або ГИБДДшник), що стоїть біля своєї машини. Очманілий чайник в третій раз повертає ключ (він, напевно, тільки це і вмів), і машина робить відчайдушний стрибок і врізається в задок мужика, який стояв попереду. Ну, коротше глухий стукіт, скрегіт металу, дзвін скла. У попереду стоїть машини пом’ятий бампер, розбиті ліхтарі, у «чайника» те ж саме тільки спереду. Учасники інциденту репетують один на одного. Підвалює служитель закону — у валянках, кожусі (зима була). Підійшов, ріпу почухав і прорік: «Дістав таки…» Розвернувся і пішов.
Діалог, почутий на посту ДАІ. Дійство відбувалося між одним з працівників ДАІ (далі просто мент) і водієм зупиненої їм тентований Газелі.
Мент: — «Треба докинути до міста (кілометрів 80) у-о-он тих людей» і показує на п’ятьох лобів у цивільному.
Водій: — «Так у мене будка не обладнана для перевезення людей»
Мєнт (з дуже серйозним виглядом ):- «Це не люди, це — працівники ДАІ»
*
Справа була в період мого навчання в автошколі. Препод по теорії — мужик, вік в районі 50-ти, культурою особливо не обтяжений, власне, аудиторія в більшій своїй частині теж. І ось проходимо тему про те, коли і при яких умовах потрібно допомагати співробітникам доблесної і всім відомої інспекції.
Викладач запитує групу:
— Якщо вас зупиняє співробітник ГИБДД і каже, що йому необхідно доставити в лікарню потерпілого, що ви повинні зробити?
— Допомогти йому і відвезти в лікарню.
— А якщо він гальмує вас і каже: «Я на бл#дкі», що ви йому відповісте?
Легке секундне замішання і тут голос із задньої парти:
— Я з тобою!!!
Наступні хвилин 5 нікому вже не було до теорії.
*
Ось згадалося. Це було років 3-4 тому в славному місті Гагарін Смоленської обл Ми зібралися там великою компанією (влаштували собі канікули, живемо в Москві, але у всіх там залишилася рідня і друзі) і відтягувалися на повну котушку. Якось увечері влаштували чергову вечірку прямо у дворі, розташувавши «прилади» (стакани і пляшки) на наших машинах.
Вранці я встав з звичної головним болем (горілка місцевого розливу це сильна річ) і повіз тещу на ринок, потім поїхав по своїх справах. Їжу і дивуюся, чого це на мене всі дивляться?! Менти попалися назустріч на мене витріщилися з відкритими ротами, народ на тротуарі -все головами вертять. Ну, погано мені, блін!! Але невже здалеку помітно?
Лише коли я доїхав до кінцевої точки маршруту, радісний ґвалт моїх товаришів по чарці розкрив мені очі. Виявляється, на даху машини намертво примерзли пляшка і дві склянки!!
Ось з такими маячками я весь день і прокатался (у бідних ментів від такого нахабства, напевно, ступор стався).
*
Хотів мене сьогодні на Каширці даішник зупинити за 110-120 км/год, Але занадто жваво махнув палицею — на змаху вгору вона в нього вирвалася з рук і полетів за спину.
ЗУПИНЯТИСЯ не став, оскільки поза «даішник кидає палицю за спину» не описана в ПДР.
*
Ось що буде, якщо зустрінуться двоє невдупляющих людини: 7 ранку, неділя, у мене навіть на пиці написано, що я спав 2 години, причому спав даремно.
Сідаю в порожній тролейбус, бачу кондуктора: неголений дядько в кепці, виглядає навіть гірше, ніж я.. Даю йому грошей, він дає мені квиточок, все відбувається повільними рухами естонців-інвалідів. Через дві зупинки він знову до мене підходить. Я даю йому квиток, він мені гроші і йде… Я хвилини дві перераховував, вдупляя, у чому підступ.
*
На заправці я був свідком етюду про блондинок. Одночасно на двох касах вимагають залити бензин в свої авто хлопець і БлондинкО, притому в унісон називають колонку № 3. Касири мабуть вже досвідчені, ввічливо запитують:
— Дівчино, а ви як № колонки визначили ?
— як, як… дуже просто — порахувала від в’їзду….
— а Ви молодий чоловік, як порахували ?
— ……я не вважав! я подивився на № написаний над паливороздавальним шлангом!
*
Кінець робочого дня. Задушлива газелька з одним вільним місцем. Втомлені мовчазні люди. Негр в середині салону. Заходить молода мама з дитиною 4-5 років і плюхаються на вільне місце.
Хлопчисько дуже уважно роздивляється негра і в повній тиші голосно і ясно починає декламувати:
— Треба, треба вмиватися вранці і вечорами…..А нечистим сажотрусів — сором…
Результат: Зупинилася газелька і катаються від сміху пасажири. Настрій було остаточно піднято.
*
Мій друг працює інспектором ГИБДД. Зупиняють вони з напарником нормальну таку тачку за перевищення швидкості.
Запросили водія в машину. Почали складати протокол.
Ну водій каже, що дуже поспішає, мовляв, не треба протоколу, і простягає 50 баксів.
А що? 50 баксів-то не зайві! Взяли.
І тут ззаду зупиняється наглухо затонована 99-а, з неї вилазять два хлопчика в цивільному і швидким кроком прямують до машини. Друзі наші тут же закривають двері і вікна в машині і починають запальничкою палити цю брудну американську папірець. А вона не горить, вірніше горить, але не так швидко, як би їм хотілося. Починають нервувати, додавати полум’я у запальнички. А хлопчики вже стукають у віконце. Нарешті, вогонь зробив свою справу, від 50-баксовой папірці залишився тільки попіл і дим у салоні. Даішники тремтячими руками відкривають скло машини… і чують питання:
— Товаришу сержант, підкажіть, як до Наро-Фомінська проїхати?
*
Снігопади, морози, пробки…
Згадалася торішня історія на платній стоянці. Стою вранці на цій стоянці, намагаюся віддерти кірку від снігу лобовухі. Поряд добре одягнений автомобіліст робить теж саме зі своєю красивою А8. Видно, що поспішає, старається. Більше нікого немає.
Правда, ще сторож дідок — божий одуванчик спостерігає зі своєї теплої будки. Подумав, мабуть, що обломиться йому від власника А8 і виносить пластиковий електрочайник. Говорить, що ж ти мучишся, я ось кипяточка зробив — полів на скло, воно і відійде.
В гарячці мужик виливає чайник на лобовуху і сніг правда тане, тільки от не врахували вони законів фізики — величезна тріщина пішла прямо по середині скла…
Загалом, дід біг стометрівку швидше, ніж у кращі роки.
*
Вечір. Навпаки скандального кафе стоїть іномарка з тонованими стеклами. ВАЖЛИВО: дорога під нахилом. Повз йде наряд з 3-х Ппсників. Одному машина здалася дивною. Пішов перевірити. Обійшов її навколо, став з багажника розглядати. Раптом несподівано машина почала повільно котитися — дорога під нахилом. Мент схопився за бампер. Все одно машина продовжує котитися. Одному, видно, не втримати її. Патрульний кличе двох своїх колег! Вже три самовідданих міліціонера намагаються утримати автомобіль від мимовільного спуску!
Тут відкривається дверцята іномарки,виходить водій і говорить:
Мужики, мені взагалі-то їхати треба!!!
*
Нещодавно стоїмо біля магазину, вночі вже, нікого не чіпаємо, пиво п’ємо. Помічаємо одного мужика, який довго ходив навколо припаркованих машин і щось вивчав в них, дверцята чіпав, всередину заглядав…
У підсумку він підходить до нас і питає дико п’яним голосом
— Хлопців! Ви не бачили на якій машині я приїхав?
*
З життя.
Йду я додому по двору. Бачу — дівчина років 10 розбігається — і з розмаху плазом — бряк! на капот новенького автомобіля.
Спрацьовує сигналізація.
З вікна 8 поверху висовується зла чоловіча фізіономія. Дівчисько сповзає з капота і кричить:
— Тату, можна я ще трохи погуляю?

Джерело: http://gerold.lviv.ua/