Іконостас «Багатопрофільний»

19

Я завжди не любив церкву. Настільки не любив, що демонстративно грюкнув дверима і покинув приміщення, коли в інститут запросили батюшку поговорити зі студентами. Це, правда, було вже другу освіту, вечірній, так і я був дорослою людиною, так що без особливих наслідків, звичайно. Але приклад добре показує моє ставлення до попів.

А потім я поїхав жити у православну країну. Країна дуже релігійна, всі церковні свята — національні вихідні, щонеділі церкви повні народу… Спочатку мені було просто цікаво, не більше. Потім я відвідав церкву пару раз — мені сподобалося, незважаючи на тотальне відчуття сорому і незручності. Сподобалося, що можна сидіти, сподобалося, що немає цих маячних правил одягу і злісних чорних бабок, готові зжерти дівчину, яка прийшла в церкву як місце розради і забывшую про спідницю. Церква тут — це місце, куди можна піти, щоб посидіти і подумати про життя, може бути, навіть помолитися. Адже всі ми без винятку в хвилину небезпеки або у важкий час подумки звертаємося до вищих сил, нехай і несвідомо…

Потім я відвідав Афон, подивився на справжніх церковних подвижників, зрозумів, що є й інше життя в цьому світі — без божевільної гонки за баблом, машинами і квартирами. І ніхто там мене не гнав з храмів тільки тому, що я не вмію хреститися. Не в жестах справу.

Нещодавно відвідав Росію і випадково зайшов у церкву — вона стоїть на джерелі, а там вода дуже смачна. І побачив те, що мене просто вразило. Батюшка, справжній батюшка в сані, стояв у церкві і торгував іконками. І хрін би з ним, що торгував — хоча Біблія і засуджує торгівлю в храмах — він ще й впаривал іконки в гірших традиціях ринку.

— Це, дорогенька, іконка від раку, а ця — від тілесних болів. Ось цю прикладай до венах на ногах, а ця — від геморою…

При цьому він встигав розповідати, як правильно ходити в церкву, і я вловив закінчення фрази: «…щоб не пускати жінок з непокритою головою до церкви».

Сама по собі торгівля роздрукованими на папері картинками як лікувальними засобами — це не тільки кримінальний злочин, це ще і справжня єресь, яка не має нічого спільного зі справжнім християнством, прямий обман і повна профанація все, що може і повинна давати людям церква. Це просто ганьба РПЦ і гарне пояснення, чому церква в Росії викликає тільки ненависть.

І як можна когось у церкву не пускати?! Церква для того й існує, щоб нею міг прийти за розрадою хто завгодно. І те, що церква когось не пускають, проти правил самої церкви, нею ж встановлених.

Повернувшись додому, я першим ділом пішов у храм. І знову на душі стало добре і легко. Тут церква приймає мене з усіма моїми заморочками і показує шлях до самовдосконалення і душевному спокою.

Що ж не так у Росії? Чому навіть церква просякнута свавіллям?