Спи спокійно, мій милий доцент

51

Я викладаю в медакадемії. І я боюся.

Кілька днів тому, не піддавшись натиску свого студента, так і не поставив йому іспит. Але сьогодні виявив, що цей іспит хлопцеві поставив інший викладач нашої кафедри. Ось той нічого не боїться.

Я не бажаю йому нічого поганого. Мені просто хочеться побачити його обличчя, коли, лежачи на операційному столі і готуючись прийняти наркоз, ввійшов хірурга він раптом дізнається того студента. А сказати або зробити вже нічого не можна: наркоз починає діяти.

Хлопці, ви не боїтеся не прокинутися?