Не забудемо, не пробачимо

71

Мене задолбали всепрощення.

Лікар з купленим дипломом і руками з місця, де спина називається непристойним словом, залікував вашого родича до моргу? Ні, ми не будемо подавати в суд, родичку цим не повернеш.

П’яний виродок на машині перетворив вашого сина в овоч, і ви вже два роки намагаєтеся навчити його хоча б згинати пальці? Ні, я не буду подавати в суд. Хлопець молодий, навіщо йому теж життя ламати? Та й маму шкода його…

Зґвалтували тебе? Я не осуджу, я не скажу: «Сама винна, у вісім годин вечора дівчина на автобусній зупинці має право стояти тільки в тілогрійці, валянках і протигазі, все інше — провокація». А ось що у нас із заявою в поліцію?

Ну так от, всепрощенцы, цим своїм смиренним непротивлением ви розв’язуєте рука лікарям-убивцям, п’яним дебілам-автомобілістам і хтивим виродків. Це на вашій совісті всі наступні смерті і злочини. Це ви випускаєте на вулиці загрозу нам і нашим близьким, бо з-за вас, відчувши безкарність, виродки стають ще нахабніше.