Неймовірні Приколи

Я сиджу в приватній клініці, ошелешена діагнозом, і нічого не розумію. Назва цього захворювання чула пару раз — начебто серйозне. Лікар байдуже торохтить про трьох варіантах лікування, перемежовуючи медичні терміни з назвами препаратів.— І який ви мені порадите вибрати?— Вибирайте самі.Як? Яким чином? Для мене все сказане за останні пять хвилин — китайська грамота! Навмання, чи що?— А в моєму конкретному випадку більше піЕкшн де?— Поняття не маю.

Боже мій, як же мене задовбали ці гомопроповедники! Вряди-годи бі-дівчина висловила розумні думки — і тут же прийшов він, світоч розуму в темряві мракобісся, зі своєю мантрою: «За права геїв треба боротися!»За права гомосексуалів боротися не треба, тому що це безглуздо.

Працюю редактором жіночого сайту. Там щодня обговорюють тему материнства, сюсюкають, розчулюються тисячі жінок. І кожна вважає себе зразковою матірю.Але що ж я бачу, коли виходжу на вулицю? Одна роздратована дамочка волочить рыдающего хлопця під руку, та так, що нещасний дитина деколи аж відривається від землі.

У будній день знадобилося мені терміново знайти контору «ХХХ». Набираю номер колеги, яка, за чутками, має бути в курсі її розташування.— Привіт, підкажи, будь ласка, як підїхати до конторі «ХХХ»?— Та дуже просто! Їдеш по Жовтневому проспекту до повороту на Володимирську.

Я працюю в бюджетному освітньому установі і мене, як не дивно, ніхто не задовбав. А задалбываются чомусь мої більш ефективні й успішні друзі, які не хочуть за жебрацьку зарплату орати на державу.

Часто читаю, як задалбывают діти. А я вважаю, що діти не винні. Винен повсюдний дитиноцентризм, який організували «сучасні» і «прогресивні» дорослі-батьки.

Зайшовши на ринок, звертаю увагу на кавказця, продає апельсини. На прилавку картонка, на якій нерівно виведено чорним маркером:АПЕЛЬСИНИ ПОШТУЧНОНижче все тим же маркером вказана ціна:1 апельсин — 5 рублів2 апельсина — 10 рублів3 апельсина — 15 рублівЦікаво, на якій цифрі він зупинився б, якби картонка не закінчилася?

Викладачі, я вас вбити готова, коли ви ліниво перегортувати мій реферат, немов шукаєте заначку між сторінок, абсолютно не вникаючи у зміст. Потім ви піднімаєте на мене очі і, зітхаючи, повідомляєте, що це вам роботу здавали вже десять разів за семестр і треба хоча б переписувати своїми словами те, що я скачую з інтернету.

Якось недавно дружина Солженіцина попросила Путіна серйозно взятися за любов дітей до літератури... Ну, ви вже зрозуміли, про що я, так? Багато дорослі вже в курсі, що тепер 11-й клас повинен успішно скласти твір, щоб отримати допуск до ЄДІ.